Урок 1

11 клас

ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТОГЛЯДУ І МОРАЛІ

Розділ 1. Християнська мораль. Формування особистості

Урок 1

Тема уроку: Вступ. Вплив християнства на всі сфери життя.
Християнська сім’ я. Взаємовідносини чоловіка і дружини, батьків і дітей

Мета уроку: актуалізувати знання учнів про значення християнства у житті людини; визначити основні завдання, принципи устрою, риси християнської родини; розвивати в учнів вміння аналізувати взаємозв’язок між виконанням заповідей та майбутнім, робити самоаналіз своїх учинків у ставленні до батьків, дітей та робити осмислений вибір у житті; виховувати повагу до старших як моральну необхідність.

Тип уроку:  засвоєння нових знань

Очікувані результати:

Після вивчення цього уроку учень/учениця:

  • розуміє значення християнських переконань у житті;
  • розглядає міжпредметні зв’язки християнської етики зі змістом вивченого у курсах гуманітарного спрямування;
  • пояснює значення «християнська сім’ я», «подружжя», «любов», «пошана», «послух»;
  • може дати морально-духовні описи християнських родин, взаємовідносин у них чоловіка та дружини, батьків і дітей;
  • зазначає важливість збереження сімейних християнських традицій в сучасному соціумі;
  • вміє робити самоаналіз своїх вчинків.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал, Біблія, репродукції картин, слайд-шоу «Родина»

Біблійна основа:
• Вих. 20 гл.
• Нагірна проповідь: Мф.:5-7

Ключові поняття: любов, пошана, послух, повага.
Міжпредметні зв’язки: історія, література, образотворче мистецтво.

  • Література до уроку:
    Біблія або книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. – Київ: Українське Біблійне товариство, 2007. ;
  • Старець Паїсій Святогорець (Слова. Том 2.) Духовне пробудження.

ХІД УРОКУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА
І. Організаційний момент: Привітання. Створення доброзичливої атмосфери.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Актуалізація опорних знань.

  • — Яким чином християнські переконання та світогляд впливають на життя людини?
  • — Яким має бути справжній християнин?

2. Мотивація навчальної діяльності.

Вправа «Духовна світлиця»

Послухайте уривок з повчань старця Паїсія Святогорця (Слова. Том 2.)

Духовне пробудження

«Сили зла не могли і ніколи не зможуть перемогти добро, бо Бог є добро, а Він — непереможний. В історії християнства було набагато більше періодів страждання і приниження, ніж слави й влади. І якщо нашій Церкві і є чим хвалитися, то насамперед мучениками і подвижниками благочестя, а не світською силою.
Християнство мало найбільший вплив на суспільство і світ у ті періоди своєї історії, коли духовні цінності мали пріоритет у житті й діяльності людей і суспільства. Завдяки християнським цінностям виникли християнська культура і європейська цивілізація. Ми можемо говорити про вплив християнства на всі сфери людського життя, зокрема на розвиток архітектури, образотворчого мистецтва, музики, літератури, права. Християнська культура стала виявом і втіленням духовності й високих ідеалів.
Християнство — це не вчення, а спосіб життя. Завдяки цьому способу життя воно виросло з гірчичного зерна в могутнє дерево. Християнська любов зруйнувала рабство, створила міцну християнську сім’ю».

Бесіда за запитаннями до тексту

— Який вплив має християнство на життя людини?
— Чому Паїсій Святогорець вважає християнство не вченням, а способом життя?
— Як ви думаєте, що є особливого у християнській любові ?

Слово вчителя

Християнська любов — це любов, яка є основою у житті людини та створення міцної християнської родини.

3. Оголошення теми та мети уроку.

Як впливають на життя християнські переконання? Християнська родина…Яка вона? Чи є відмінності між християнською сім’єю та звичайною родиною? Що є фундаментом для взаємовідносин у родині й поза нею? Подібні питання хвилюють кожну людину у світі. Сьогодні на уроці ми звернемось до Святого Письма, яке допоможе нам знайти відповіді.

4. Формування нових знань, умінь, навичок.

Вправа «Pro/contra»

Прочитати текст, позначити «+» нову інформацію, «-» — вже відому, «!» — найбільш важливу
«Що було б з нашою цивілізацією без християнства?» — це питання містить цілком меркантильний підтекст: «Що християнство дало світові? Нашому, занепалому світові?» Це багате підгрунтя для фантазії і — для фантастики теж.

Фантазуючи на цю тему, нерідко говорять, що не було б науки. Дійсно, наука в сучасному розумінні з’явилася, розквітла і принесла рясні плоди прогресу саме в країнах християнської традиції. Чогось принципово не вистачало іншим цивілізаціям, — давнього Єгипту, Індії, Китаю, арабського сходу, — щоб акумулювати і переплавити переднаукові спостереження і певні досягнення в цілісну систему пізнання створеного світу. Саме проведена християнством «деміфологізація світу і свідомості» вплинула на виникнення повноцінної науки, здатної сприймати світ як такий, а не як систему «магічних взаємодій».

Втім, тут потрібно уникати крайнощів. Наприклад, включаючи електричну лампу або відкриваючи кран з гарячою водою, не потрібно кожного разу з вдячністю думати про них, як про «дари християнства». Багато чого з того, на що практично спрямована сучасна наука — лише забезпечує людині комфортніше існування. А до цього людство прагнуло завжди. Наприклад, вже в містах стародавніх римлян діяли каналізація і водопровід, стародавнім грекам була відома статична електрика. Отже за дві тисячі років на нашому гіпотетичному «світі без Христа» черговий Архімед цілком міг би створити аналогічні «предмети побуту».

Порох і папір дала миру нехристиянська цивілізація Китаю. Отже наша цивілізація «без християнства» напевно мала б літературу, бібліотеки, щотижневі газети, і, звичайно, бомби, гармати, гвинтівки, пістолети, протипіхотні міни і гранати.

Звичайно, не було б християнського живопису, літератури, архітектури… Не було б цілих напрямів і жанрів мистецтва. Не було б шедеврів як західної, так і східної християнської архітектури, таких як Кельнський або Міланський собори, або храм Покрову на Нерлі. Не було б готики, не було б візантійського стилю. Ймовірно, не було б кінематографа і фотографії.

Думаю, що без наукового сплеску не було б і високих технологій, а з ними — комп’ютерів і інтернету. Хоча, безумовно, залишалися б нехристиянський живопис, література, музика і архітектура. Куди більше відмінностей від сучасності ми побачили б в соціальній сфері.
Мабуть, залишалося б рабство — язичницька спадщина, подолана християнством. Для порівняння: у буддійському Тибеті рабство було законодавчо скасовано в 1950 році, в мусульманській Мавританії — в 1980 році, а в Індії кастове ділення не подолане до цих пір. Далі – суспільний стан. Досягнення побутового комфорту, а також мистецтва і культури були б доступні набагато вужчому кругу привілейованого класу. Включати в нього нижчі класи було б просто безглуздо. Саме нехристиянські цивілізації виробили принцип суспільного благополуччя: «народ повинен бути сірим».

Ще більші зміни торкнулися б кожної людини окремо. Річ у тому, що поняття особи як такої піднесло саме християнство. Саме з патристичного богослів’я про співвідношення іпостасі і природи в Бозі, утвердилось і уявлення про особу людини, створену за образом Божим. Саме учення про богообраз кожного, про вибір, який кожен має зробити самостійно і про відповідальність, яку він несе за цей вільний вибір, християнство багато посприяло підняттю цінності людської особи на небачену раніше висоту. Саме на християнському світі заговорили про права і свободи особи, і сама людина, що усвідомлюється як «вінець творіння», стала у власних очах і в сприйнятті суспільства дорогоцінною самостійною особою.

Такої свободи і таких можливостей для кожного не було на стародавньому світі і, вірогідно, не було б і в «цивілізації без Христа». Людина, як і раніше, була б оплутана родовими узами і дуже міцно прив’язана до свого роду, племені, народу. І життя її цінувалося б не само по собі, а в суворій залежності від значення придбаних нею навичок і умінь. Людина залишалася б, перш за все, функцією — а не особою.

У цивілізації ж, де людина — це функція, а не особа, не було б безкоштовних лікарень, будинків для людей похилого віку, дитячих будинків і шпиталів. У нехристиянських цивілізаціях турбота про власне здоров’я завжди лягала на плечі самої людини або її близьких. Не було б загальних пенсій і допомоги для інвалідів, а також допомоги з безробіття, не було б добродійних фондів, безкоштовних загальних шкіл, гуманітарної допомоги жертвам стихійних лих… Взагалі дуже багато послуг соціальної сфери, до яких ми звикли, виросли виключно з ідей християнського милосердя, що утілюються окремими подвижниками, на приклади яких з часом почало орієнтуватися і суспільство в цілому.

В цілому «суспільство без Воскресіння» було б менш добросерде, і жорстокіше. Саме завдяки євангельському ідеалу добра, цнотливості, вірності і милосердя, сьогодні навіть запеклий лиходій намагається приховати свої злочини, тоді як лиходії старовини не тільки їх не приховували — вони пишалися ними. Канібалізм, людські жертвопринесення, ритуальна розпуста та інші традиції деяких дохристиянських європейських народів, швидше за все, збереглися б і в цій гіпотетичній цивілізації — до речі, з «цивілізованістю» і культурою вони цілком уживалися, наприклад, у ацтеків або у тих же стародавніх римлян.

Так, можливо, сучасній людині це здасться несподіваним, але уявлення про те, що всі люди походять від єдиного пращура, а значить, знаходяться в кровній і сутнісній спорідненості, принесло в світ саме християнство. Переважна більшість стародавніх народів власне повноцінними людьми визнавали тільки членів свого народу, або споріднених йому, тоді як інших навіть міфологічно виводили від принципово іншого пращура.

Але насправді все, що перераховано — речі другорядні. А важливо зовсім не це. Один з персонажів роману Чака Паланика «Бійцівський Клуб» говорить: «Уяви, що Бог тебе не любить…» Уявити, що було б з нашою цивілізацією, якби Христос не воскрес — це те ж саме, що спробувати представити світ, який не любить Бог, людство, яке байдуже Творцеві, і людину, яка прагне до неба, вічності і істини, — але знов і знов натрапляє на кам’яну плиту. Цивілізація без Воскресіння Христова — це безвихідні і безглузді страждання сотень поколінь, що живуть і вмирають під могильною плитою байдужого неба.

Урок 1, части 2 и 3.

rss подпискаСледить за выходом новых статей на этом сайте

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и пользовательским соглашением

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и пользовательским соглашением.