Проект програми спiвпрацi УО та ПНБ

«ПОГОДЖУЮ»:                                                                            «ЗАТВЕРДЖУЮ»:
________________ прот. Сергій (Рєзніков)                                   ________________ІРИНЕЙ,
завідувач відділу освіти                                                           Митрополит Дніпропетровський
Дніпропетровської єпархії                                                          і Павлоградський, керуючий
Дніпропетровською єпархією

«ДУХОВНІ РЕЛІГІЙНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЯК ПІДГРУНТЯ ДЛЯ УСПІШНОГО ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ ГРОМАДЯН НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ»

                                               ПРОГРАМА СПІВПРАЦІ

управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради та Першого Новомосковського благочинницького округу Дніпропетровської єпархії

м. Новомосковськ, 2016 рік

Ніхто не стане заперечувати, що діти сьогодні зростають освіченими, мають широкий кругозір, але духовно-моральне виховання їх значно ослаблене. Ми разом повинні продумати, як підготувати дитину духовно до школи. Зараз нерідкі випадки, коли чаду дозволяють буквально все — це неправильно. Вседозволеність для дітей – це велика шкода. Духовне виховання полягає в тому, щоб прищепити маленькій людині не лише моральні орієнтири в словах, справах і думках, а й допомогти їй через очищення досягти досконалості і прийти до Бога. Саме тому, виховання душі не можна пускати на самоплив.

ІРИНЕЙ, Митрополит
Дніпропетровський і Павлоградський,
керуючий Дніпропетровською єпархією

Для нас нехристиянська педагогіка — річ немислима, задум без спонук у минулому, без результатів у майбутньому. Все, чим людина, як людина може і повинна бути, виражено повністю у божественному вченні, і виховання залишається тільки передовсім і в основу всього покладені всі істини християнства. Воно слугує джерелом всякого світла і всякої істини і вказує високу мету всякому вихованню.

К.Д. УШИНСЬКИЙ

І. Визначення проблеми та обґрунтування її вирішення програмним методом

Відродження справжнього патріотизму сьогодні є особливою турботою держави, Церкви та суспільства. В українській традиції, що слугувала духовною основою виховання, завжди було прийнято дотримуватися релігійних засад і в побуті: з молитвою наші предки лягали спати і вставали вранці, вирушали в дорогу, споживали їжу, розпочинали польові роботи, виганяли на випас худобу навесні тощо. Свою працю на землі український селянин уважав службою Богові. З іконою Божої Матері козаки йшли в походи і перемагали. Поява дитини на світ ознаменовувалася хрещенням, яке символізує офіційне приєднання людини до Церкви, до православної релігії. Весілля розглядалося як благословення Боже. Навіть церемонія поховання нагадувала про вічність часу і потребу примирення людини з Богом. Очікуючи зустрічі зі своїм Творцем, людина прагнула очиститися від учинених гріхів через сповідь і Святе Причастя.

Сьогодні, переживши період глибокої поруйнованості, ми є свідками того часу, коли наш народ повертається до релігії. Відродження ж духовності на цьому шляху є надійною запорукою оздоровлення нашої нації, становлення нашої державності.

Економічні кризи, політичні потрясіння, національні суперечності, втрата позитивних ідеалів, складні екологічні проблеми — все це позбавляє людей емоційної рівноваги, сприяє руйнуванню життєвих орієнтирів. Головними критеріями вирішення соціальних проблем в сучасному суспільстві мають стати духовно-моральні цінності суспільства, патріотизм, любов до Батьківщини, народу. На перший план виходить усвідомлення необхідності патріотизму у всіх його проявах.

У світі духовно-патріотичного виховання людина перебуває в різноманітті соціально-етичних об’єктів, подій, цінностей. Рівень духовно-патріотичного розвитку людини і суспільства, а також вміння особистості відчувати, розуміти патріотизм, жити і творити за його законами виступають показниками прогресу людства.

Проголошення нових ціннісних установок, протиріччя, пов’язані з декларуванням в державі ідеалів свободи, необхідністю глобальних змін, падінням рівня життя більшості населення, обмеженням можливостей для виховання дітей, ускладненням реальних перспектив соціального просування, мали істотний вплив на формування і розвиток сучасних школярів. Ситуація, що склалася викликає в учнів пасивність, нігілізм, агресію, депресію, моральну байдужість і створює труднощі в освоєнні ними духовно-патріотичних цінностей. В їх подоланні велика роль всіх соціальних інститутів, особливо загальноосвітньої школи.

Православно орієнтована педагогіка вважає, що тільки з того моменту, коли людина усвідомлює себе пов’язаною зі своїм народом, коли вона починає відчувати себе приналежною до певної «нації», її особистість відкривається в ній в усій своїй повноті. Тому національне почуття, (безумовно, без домішки марнославства і гордості), є одним з найцінніших проявів духовного життя людини.

Не випадково любов до батьківщини відомий педагог і богослов священик Василь Васильович Зеньковський називав симптомом духовного життя. Саме тому, як прояв духовного життя в людині, любов до Батьківщини підпорядкована тому, що відбувається всередині неї. З педагогічної точки зору це означає те, що не можна розвивати це почуття у відриві від духовного життя людини. Виховання національного почуття повинно бути частиною його духовного виховання

Необхідність розробки даної Програми, на нашу думку, в умовах сьогодення обумовлена наступними проблемами:

• по-перше, наше суспільство потребує підготовки широко освічених, високо моральних людей, що володіють не тільки знаннями, а й прекрасними рисами особистості
• по-друге, сама по собі освіта не гарантує високого рівня духовно-моральної вихованості, бо вихованість — це якість особистості, що має бути в повсякденній поведінці людини, її ставленні до інших людей. К. Д. Ушинський писав: «Впливання моральне становить головне завдання виховання»
• по-третє, озброєння моральними знаннями важливо і тому, що вони не лише інформують школяра про норми поведінки, що затверджуються в сучасному суспільстві, а й дають уявлення про наслідки порушення норм чи наслідки даного вчинку для оточуючих людей

ІІ. Мета і завдання Програми

Метою Програми є :

 створення ефективної виховної системи духовно-патріотичного виховання дітей та молоді
 виховання громадянина-патріота, готового до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин
 розкрити велике значення Православної Церкви не лише в історії розвитку нашої держави та житті її народу, а й використовувати безцінний духовний спадок
Православ’я задля формування патріота незалежної України

Завданнями Програми є:

 сприяння зміцненню духовних, культурних основ українського суспільства і держави, набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення
 виховування в учнівської молоді національної самосвідомості, налаштованості на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, системи вчинків, які мотивуються любов’ю, вірою в Бога, волею, усвідомленням відповідальності
 утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства, культивування кращих рис української ментальності — працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності
 формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій
 запобігання пропаганді в засобах масової інформації культу насильства, жорстокості і бездуховності, поширенню інших матеріалів, що суперечать загальнолюдським та національним духовним цінностям
 виховування любові до культурної спадщини українського народу через розкриття змісту православного мистецтва: музики, іконопису, архітектури, літературних джерел; а також залучення дітей до моральних устоїв християнської культури, як традиційної для народу України, шляхом вивчення текстів Священного Писання, церковної історії (приклади із життя історичних осіб), мистецтва

ІІІ. Основні принципи реалізації Програми

Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради та Перший Новомосковський благочинницький округ Дніпропетровської єпархії домовилися підписати і реалізувати дану Програму співпраці в галузі освіти та виховання підростаючого покоління у відповідності з принципами:

 дитиноцентризму
 природовідповідності
 культуровідповідності
 гуманізму
 врахування вікових та сензитивних періодів розвитку дитини та особистісних характеристик
Крім цього, духовно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:
 світський характер освіти передбачає право кожного на вивчення або відмову від вивчення основ релігійного світогляду
принцип добровільності спрямований на формування власної позиції по відношенню до релігії та прав батьків чи законних представників на виховання дітей у відповідності до особистого відношення до релігії
 принцип полікультурності передбачає формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, вірувань інших народів
 принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців
 принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні

Співпраця не має на меті ущемлення прав інших конфесій або громадян.

ІV. Шляхи і засоби реалізації Програми

З метою дієвої реалізації «Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 за № 641, основними засобами реалізації положень даної Програми можна вважати:
 розробку змісту виховання та гуманітарної освіти в закладах освіти Новомосковська
 проведення спільних заходів культурологічного, духовно-патріотичного та психолого-педагогічного спрямування

V. Етапи та строки реалізації Програми

На першому етапі (2016-2017 навчальний рік) планується:

 вивчення та узагальнення нормативно-правового підґрунтя, інформаційно-методичного забезпечення для здійснення духовно-патріотичного виховання дітей та молоді
 створення інформаційного ресурсу, присвяченого цій тематиці

На другому етапі (2017-2021 роки) передбачається:

 розроблення навчально-методичних, дидактичних матеріалів для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних освітніх закладів, спрямованих на духовно-патріотичне виховання дітей та молоді

Кінцевий строк виконання Програми – 31 серпня 2021 року

VІ. Реалізація и контроль над ходом виконання Програми

Управління освіти виконавчого комітету Новомосковської міської ради та
Перший Новомосковський благочинницького округу Дніпропетровської єпархії в межах своїх повноважень є відповідальними за виконання відповідних положень даної Програми.
Інформація щодо реалізації запланованих Програмою заходів надаватиметься двічі на рік (до 31 грудня та до 31 травня) відповідно до Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Дніпропетровської єпархії Української православної церкви

VІІ. Основні форми співпраці управління освіти та Першого Новомосковського благочинницького округу

 викладання в закладах освіти міста навчальних предметів: «Українська мова та література», «Зарубіжна література», «Художня культура», «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства», «Образотворче мистецтво», «Музика», «Трудове навчання», «Обслуговуюча праця» тощо
 впровадження та розповсюдження факультативного курсу «Біблійна історія та християнська етика», інших варіативних програм духовно-морального спрямування
 зустрічі зі священнослужителями
 екскурсії до Храмів міста, регіону та України
 спільне проведення світських та церковних свят, інших заходів
 організація літнього оздоровлення дітей та молоді
 підготовка інформаційної та науково-популярної літератури для батьків з питань духовно-морального виховання дітей та молоді у сім’ї
 висвітлення в засобах масової інформації, інтернет-джерелах кращого досвіду роботи з даного напрямку
 участь у Всеукраїнських, обласних, міських конкурсах, змаганнях, експедиціях дітей та учнівської молоді духовно-морального, патріотичного спрямування
 проведення спільних конференцій, семінарів «круглих столів» з педагогами, священнослужителями, батьками, іншими представниками громадськості з метою обговорення результативності впливу положень і завдань даної Програми на рівень вихованості дітей та учнівської молоді

VІІІ. Очікувані результати виконання Програми

В результаті впровадження положень Програми очікується:

 розширення пізнання дітей та учнівської молоді в галузі історії, культури та релігії, що, безумовно, сприятиме поширенню в їх серцях почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті минулих поколінь
 досягнення головної мети Програми – моральне та духовне виховання майбутнього покоління нашого народу
 виховання позитивного ставлення дітей та їх батьків до Православ’я
 створення ефективної виховної системи духовно-патріотичного виховання дітей та молоді

Програма не має на меті воцерковити дітей, вона лише підводить їх до Храму. Увійти туди чи ні – вирішать, перш за все, сім´я і, безумовно, час.

Материал подготовила Елена Кабашная

rss подпискаСледить за выходом новых статей на этом сайте

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и пользовательским соглашением

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и пользовательским соглашением.